ЄЙБО́ГУ

ЄЙ-БО́ГУ, виг., розм. Уживається при вираженні підсиленого запевняння, заприсягання в чому-небудь. [Маруся:] Не губи ж ти мене, не губи, мій орле! Бо пропаду, єй-богу, пропаду за тобою!.. (Кроп., І, 1958, 99). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 497.

Словник української мови в 11 томах 

ЄЛЕ́Й →← ЄЙЄ́Й

T: 0.108395146 M: 3 D: 3