ЄДИНОУТРО́БНИЙ

ЄДИНОУТРО́БНИЙ, а, е, книжн. Народжений тією ж матір’ю; рідний тільки по матері (про дітей). Над рікою Тясьмином, у селі Кам’янці, в маєтку Давидових, єдиноутробних братів Раєвського, ..він [О. Пушкін] бере участь у волелюбних розмовах членів потаємного товариства (Рильський, III, 1955, 193); // розм. Який народився від однієї й тієї ж матері і від одного й того ж батька; рідний. Хоч ця людина [рідний брат] була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Рибак, Час.., 1960, 149). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 496.

Словник української мови в 11 томах 

Є́ДНІСТЬ →← ЄДИНОРІ́Г

T: 0.09937641 M: 3 D: 3