Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 
ЄДИНОВІ́РСТВО
ЄДИНОВІ́РСТВО, а, с. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. 2. Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони і богослужбові стародруки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 496.

Словник української мови в 11 томах  2018

← ЄДИНОВІ́РНИЙЄДИНОВІ́РСЬКИЙ →

T: 0.053320149 M: 6 D: 0