ІНДИВІ́Д

ІНДИВІ́Д, а, ч., книжн. Те саме, що індиві́дуум. Гурт людей, група, нація, клас, все людство не творять нічого самі, безпосередньо, а через індивідів (Еллан, II, 1958, 67); Приватна власність роз’єднує людей, розколює суспільство на непримиренно ворожі класи, протиставляє індивідів один одному (Ком. Укр., 7, 1960, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 25.

Словник української мови в 11 томах 

T: 0.545951212 M: 1 D: 1