ЄДИНА́К

ЄДИНА́К, а́, ч., діал. Одинак. Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (Н.-Лев., І, 1956, 173). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 495.

Словник української мови в 11 томах 

ЄДИНА́ЧКА →← ЄДИ́НІСТЬ

T: 0.099762961 M: 3 D: 3