Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 
ЄДЕ́Н
ЄДЕ́Н, єдна́, єдне́, діал. Один, одна, одне. Єдна туга — Сама молода, Друга туга — Що милого нема (Чуб., V, 1874, 6); Знов урве і затягне [Зелепуга] співанку.. Єден богач у другого Та й питається: За що тая голотонька Напивається? (Фр., II, 1950, 201); — В четвертій роті… Лихо!.. Їх було двоє чи троє під черешнею… То ні єден не встав (Гончар, І, 1954, 77). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 495.

Словник української мови в 11 томах  2018

← ЄДВА́БНИЙЄДИ́НІСТЬ →

T: 0.046259199 M: 6 D: 0