ІНА́К, ІНА́КО

ІНА́К, ІНА́КО, присл., заст. Не так, по-іншому, інакше. З почину світа було якось інак (Сл. Гр.); Я ж тобі і в пригоді стану, коли вже не можна інако… (Вовчок, І, 1955, 198). Так або́ (чи) іна́к див. так. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 23.

Словник української мови в 11 томах 

ІНА́КО →← ІНІЦІА́ТОРСЬКИЙ

T: 0.09766745 M: 3 D: 3