ІМПРЕСІОНІ́ЗМ

ІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, ч. Напрям у мистецтві й літературі, що виник у кінці XIX ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, скороминучі враження тощо. Найвизначніші представники класичного імпресіонізму— К. Моне, Е. Мане, К. Піссаро, А. Сіслей, О. Ренуар, Е. Дега та ін.— збагатили живопис умінням передавати мінливі стани природи,.. найтонші відтінки світла й забарвлення предметів (Рад. літ-во, 7, 1965, 25); Імпресіонізм.. характеризується підвищеною увагою до безпосередньої передачі відчуттів та викликаних ними емоцій (Рад. літ-во, 1, 1965, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 21.

Словник української мови в 11 томах 

ІМПРЕСІОНІ́СТ →← ІМПОТЕ́НЦІЯ

T: 0.096261952 M: 3 D: 3