ІМПЕРІАЛІ́ЗМ

ІМПЕРІАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Остання, найвища стадія розвитку капіталізму, в яку він вступив наприкінці XIX — початку XX ст. і для якої характерним є панування монополій, боротьба між великими державами за джерела сировини, ринки збуту, чужі території тощо. Імперіалізм є найвищий ступінь розвитку капіталізму, досягнутий лише в XX столітті (Ленін, 21, 1950, 263); При імперіалізмі вирішальну роль в житті капіталістичних держав набувають монополістичні об’єднання капіталістів і банки (Іст. УРСР, І, 1953, 566). 2. Капіталістичні держави на цій стадії капіталізму або їх керівна верхівка, що провадить загарбницьку політику. Організатором і натхненником збройної боротьби проти Радянської республіки був міжнародний імперіалізм (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 13); Радянські вчені довели цілковиту неспроможність реакційних расових теорій, з допомогою яких «вчені» прислужники імперіалізму .. виправдують колоніальне поневолення і грабіжницькі війни (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 20.

Словник української мови в 11 томах 

ІМПЕРІАЛІ́СТ →← ІМПЕРІА́Л

T: 0.09683874 M: 3 D: 3