ЄГИПТЯ́НИ

ЄГИПТЯ́НИ, тя́н, мн. (одн. єгиптя́нин, а, ч.; єгиптя́нка, и, ж.). Корінне населення Єгипту. Розходяться — єгиптянин до будови, гебрей до нільського багна. Інші раби сплять (Л. Укр., II, 1951, 247); Арфи сумні голосили, квилили єгиптянок співи (Л. Укр., І, 1951, 424); Тут [у Нікітському ботанічному саду] й очерет іспанський, і папірус, що з його колись єгиптяни папір робили… (Вишня, І, 1956, 180). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 495.

Словник української мови в 11 томах 

T: 0.525582711 M: 1 D: 1