ІЛЮСТРО́ВАНИЙ

ІЛЮСТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюструва́ти 1, 2. Валя почав читати популярну статейку про радіо. Складена вона була просто й цікаво, ілюстрована малюнками (Вас., II, 1959, 188); Після першої світової війни цілі покоління дітей в Галичині виховувалися на серії народних казок, ілюстрованих гранично простим, майже схематичним штриховим рисунком Кульчицької (Вітч., 4, 1964, 176). 2. у знач. прикм. Який має ілюстрації. У цукерні пив [Славко] каву й переглядав німецькі ілюстровані газети (Март., Тв., 1954, 265); Марі.. сіла поруч хворої показувати ілюстровані журнали (Ю. Янов., Мир, 1956, 246). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 17.

Словник української мови в 11 томах 

ІЛЮСТРУВА́ННЯ →← ІЛЮСТРА́ЦІЯ

T: 0.086519861 M: 3 D: 3