ІЛЮСТРА́ЦІЯ

ІЛЮСТРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що ілюструва́ння. Для ілюстрації обласних слів з народної техніки, ремесел, об’єктів матеріальної культури.. потрібні хоча б схематичні рисунки, довідки етнографічного характеру та ін. (Нариси з діалектології.., 1955, 190). 2. Зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту; малюнок. Я тепер лагоджу до цензури томик.. моїх оповідань.. Хочу, щоб видання було європейське, з гарними ілюстраціями (Коцюб., III, 1956, 198); Тарас тої зими закінчив свою картину «Катерина», робив ілюстрації до книжок (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 177). 3. перен. Приклад, який наочно пояснює, розкриває, потверджує що-небудь. Говорив [професор].. цікаво, жваво про готичний стиль і будову, пояснюючи свої виклади тут і там цікавими ілюстраціями (Коб., III, 1956, 319); Що ж до подій у самій Голландії, то кращої ілюстрації, ніж недавні криваві події [1946 р.] на вулицях Амстердама, бути не може (Смолич, Після війни, 1947, 70); Масова вакцинація проти поліомієліту.. може бути ілюстрацією досягнень сучасної науки і впровадження їх в практику (Наука.., 1, 1962, 48). 4. Музичне зображення якої-небудь теми, ідеї тощо; музичний супровід до них. Змінювалася [у звуковому кіно] функція музики, яка з простої ілюстрації до німого фільму перетворювалася на органічний компонент його образної структури (Укр.. кіномист., II, 1959, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 17.

Словник української мови в 11 томах 

ІЛЮСТРО́ВАНИЙ →← ІЛЮСТРА́ТОР

T: 0.126576686 M: 3 D: 3