ЄВША́НЗІ́ЛЛЯ

ЄВША́Н-ЗІ́ЛЛЯ, я, с., нар.-поет. Степовий, запашний полин. Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 6); * У порівн. Під рукою в мене знайшлась фіолетова материнка, я розтерла її між пальцями і понюхала, наче євшан-зілля (Вільде, Троянди.., 1961, 206). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 494.

Словник української мови в 11 томах 

Є́ГЕР →← ЄВРОПЕО́ЇДНИЙ

T: 0.106365192 M: 3 D: 3