ІКС

ІКС, а́, ч. 1. Назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту. 2. у знач. присл. іксо́м. У вигляді літери «х». Ось наближаються до Маковея дві дошки, іксом прибиті на перехресті (Гончар, III, 1959, 442). 3. мат. Невідома величина, позначувана цією літерою. Юнак стояв біля чорної дошки і виписував довжелезні алгебраїчні формули — з іксами й ігреками, ступенями й коренями (Смолич, День.., 1950, 92); // Умовне позначення невідомої особи або особи, яку не бажано називати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 16.

Словник української мови в 11 томах 

ІКСПРОМІ́ННЯ →← ІКРОМЕТА́ННЯ

T: 0.105290683 M: 3 D: 3