ІЗЮ́БР

ІЗЮ́БР, а, ч. Великий східносибірський олень; різновид марала. Об’єктами його [Глушака] полювання були кабан, ізюбр, ведмідь (Довж., І, 1958, 109). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 15.

Словник української мови в 11 томах 

T: 0.84822597 M: 1 D: 1