ІЗОТЕ́РМА

ІЗОТЕ́РМА, и, ж. 1. метеор. Лінія на карті, що сполучає місця з однаковою пересічною температурою в певний проміжок часу. На території Східного Сибіру січневі ізотерми змикаються майже в кола, обмежовуючи найхолодніші області в СРСР (Фіз. геогр., 7, 1957, 39); В метеорології користуються сітками «ізотерм» і «ізобар» («ліній однакових температур» і «ліній однакових тисків») (Курс мат. анал., II, 1956, 27). 2. фіз. Лінія, якою графічно зображують залежність між фізичними величинами при сталій температурі. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 15.

Словник української мови в 11 томах 

ІЗОТО́П →← ІЗОТЕРМІ́ЧНИЙ

T: 0.125231279 M: 3 D: 3