ІЗОЛЮ́ЮЧИЙ

ІЗОЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ізолюва́ти; // у знач. прикм. Вольфрамова нитка розжарення, вкрита ізолюючим мінеральним шаром, знаходиться в середині.. нікелевого циліндрика (Осн. радіотехн., 1957, 10). ∆ Ізолю́ючі мо́ви див. мо́ва. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 14.

Словник української мови в 11 томах 

ІЗОЛЯ́ТОР →← ІЗОЛЮВА́ТИСЯ

T: 0.111315821 M: 3 D: 3