Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 
ЄВРОПЕ́ЙЦІ
ЄВРОПЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. європе́єць, йця, ч.; ЄВРОПЕ́ЙКА, и, ж. Жителі або уродженці Європи. Емене вийшла на поклик материн і мало не звалила з ніг двох європейок, що розмовляли з матір’ю (Коцюб., І, 1955, 289); Одним з перших європейців, що побували в Індії і склали цінний опис цієї країни, був тверський купець Афанасій Нікітін (Нова іст., 1956, 20); // заст. Людина високої культури, освіченості. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 494.

Словник української мови в 11 томах  2018

← ЄВРОПЕ́ЙСЬКИЙЄВРОПЕО́ЇД →

T: 0.060492012 M: 6 D: 0