ІДІО́ТСЬКИЙ

ІДІО́ТСЬКИЙ, а, е. 1 Такий, як в ідіота (у 1 знач.). В Лашкуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна… (Стельмах, І, 1962, 589); Ідіотське обличчя. 2. розм. Дурний, безглуздий. — Ідіотська задача! Чого вас там вчать! Він з злістю одкинув задачник і піднявся сердитий та збентежений вкрай (Коцюб., II, 1955, 369); А ще більше хотіла б Софія і взагалі не бути ніде похованою, якось обминути їхні ідіотські склепи (Гончар, Таврія, 1952, 132). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 12.

Словник української мови в 11 томах 

ЇДА́ЛЬНЯ →← ІДІО́ТСТВО

T: 0.099909873 M: 3 D: 3