І́СКРЯВИЙ

І́СКРЯВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що іскри́стий. Потім переведе [Марина] любий та добрий погляд своїх чорних іскрявих очей на невеличке Петрусеве личко (Мирний, IV, 1955, 231); Тож більше полюбляв у шиби зазирнути, Як в іскрявім снігу пишає сон дібров (Рильський, Поеми, 1957, 255). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 49.

Словник української мови в 11 томах 

І́СКРЯНИ́Й →← ІСКРОМЕ́ТНИЙ

T: 0.149387041 M: 3 D: 3