ЄВА́НГЕЛІЄ

ЄВА́НГЕЛІЄ, я, с. 1. Частина біблії (головна частина Нового завіту), в якій вміщено легенди про життя та повчання міфічного Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії. Поки донесли [покійника] до церкви, то аж дванадцять разів зостановлялися читати євангелія (Кв.-Осн., II, 1956, 97); Прийшов він [священик] у чорній рясі з євангелієм у руці (Скл., Святослав, 1959, 55). 2. перен., ірон. Книга, в якій викладені основні принципи, правила чого-небудь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 494.

Словник української мови в 11 томах 

ЄВАНГЕЛІ́СТ →

T: 0.129702912 M: 2 D: 2