ЄХИ́ДНА

ЄХИ́ДНА, и, ж, 1. Однопрохідний яйцекладний ссавець, верхня частина тіла якого вкрита голками. В Австралії водяться такі тварини, які вже давно вимерли на інших материках, як, наприклад: сумчасті — кенгуру, сумчастий вовк; яйцекладні ссавці — качконіс, єхидна (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 305). 2. Отруйна австралійська змія. 3. перен., розм. Про лиху, злу, хитру, лукаву, в’їдливу людину. [Ніна:] І подумати, що такій єхидні він надсилає свій перший привіт! (Коч., II, 1956, 222); Все це бачила фашистська єхидна і давно вже накидала оком на наші статки (Панч, Іду, 1946, 5). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 499.

Словник української мови в 11 томах 

ЄХИ́ДНИЙ →← ЄХИ́ДНІСТЬ

T: 0.130128148 M: 3 D: 3