ЄРЕТИ́ЧНИЙ

ЄРЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до єресі, єретика (у 1 знач.). Церква в Росії, як і в Західній Європі, вела рішучу боротьбу з єретичними вченнями (Іст. СРСР, І, 1957, 123); Єретичними оголошуються тільки комуністичні ідеї, і проти них спрямовується весь вогонь буржуазної ідеології (Талант.., 1958, 151). 2. перен. Який суперечить панівним, загальноприйнятим у певному середовищі поглядам, правилам, положенням і т. ін. Лук’ян давно вже збирався донести приставові на Гарасима Тарасюка.., що веде між вербівчанами єретичні розмови та підбурює бідноту не гнутись перед багатіями (Іщук, Вербівчани, 1961, 20); В голову мені приходили єретичні думки, я вагався і не міг вирішити — що корисніше було б викладати моїм товаришам (Перв., Невигадане життя, 1958, 32). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 499.

Словник української мови в 11 томах 

Є́РИК1 →← ЄРЕТИ́ЧКА

T: 0.300264653 M: 3 D: 3