ЇДКУВА́ТИЙ

ЇДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи їдкий. В усьому місті стояв їдкуватий запах сірки і масного чорного вугілля (Собко, Справа.., 1959, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 59.

Словник української мови в 11 томах 

ЇДКУВА́ТО →← Ї́ДКО

T: 0.134370869 M: 3 D: 3