ЄРАЛА́Ш

ЄРАЛА́Ш, ч. 1. род. у, розм. Безладдя, неподобство; плутанина. 2. род. а, заст. Старовинна гра в карти, подібна до віста і преферансу. Багато зразу схопилося і закричали: — У єралаш! преферанс! (Мирний, III, 1954, 289). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 498.

Словник української мови в 11 томах 

T: 0.632496739 M: 1 D: 1